1 лютого, під керівництвом очільниці Антимонопольного Комітету України Ольги Піщанської, відбулася робоча нарада щодо законопроекту 5648 «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»».

Участь в обговоренні взяли близько сотні учасників, з яких 80 – це представники місцевого самоврядування, які долучилися онлайн. Також до обговорення приєднались Народні депутати України Богдан Кицак та Дмитро Киселевський, представниця Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Марина Неліна та експерти Проекту технічної допомоги ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги».

Основною темою обговорення були пропозиції деяких народних депутатів, представників “Асоціації міст України” та місцевих рад щодо виключення «місцевих ресурсів» із-під дії Закону «Про державну допомогу суб/єктам господарювання». Представниками Проекту ЄС було чітко та непохитно зазначено, що таке виключення є неможливим, адже місцеві ресурси є частиною поняття державної допомоги, що законодавчо закріплено в ЄС.

«Тема державної допомоги та місцевих ресурсів стає важливою зараз, в тих реаліях в яких знаходиться Україна, і буде ще важливішою після перемоги. Буде багато фінансів, багато інвестицій з боку міжнародних організацій, і ми маємо розуміти, що всі ці інвестування мають відбуватися згідно з певними правилами. Правила державної допомоги є найкращим інструментом для дисципліни і прозорості витрат.

Зараз в Україні говорять про амбітну мету – вступ до ЄС за 2 -3 роки. Якщо ви хочете виділити місцеві ресурси з під дії «Закону про державну допомогу, то я б сказав, що це сповільнить, якщо не призупинить, процес вступу України до Європейського Союзу», – наголосив керівник Проекту SESAR Штефан Сабау.

Представник “Асоціації міст України” Олексій Рабошук та заступник міського голови Дніпра Володимир Міллер зазначили, що мають побоювання, що норми, передбачені законопроектом 5648 можуть ускладнити господарську діяльність критичної інфраструктури великих міст. Одне з питань стосувалося комунальних чи приватних підприємств, які є постачальниками тепла або води – вони часто дотуються з місцевих бюджетів. Необхідність перевірки таких видатків на допустимість Антимонопольним Комітетом, на думку місцевого самоврядування, ускладнить такі витрати.

Голова Комітету Ольга Піщанська, разом з фахівцями Департаменту контролю і моніторингу державної допомоги, надали роз’яснення представникам місцевого самоврядування, які стосуються чутливих для місцевого самоврядування питань.

Комітетом, на основі практики розгляду звернень від місцевого самоврядування про оцінку допустимості державної допомоги, була підготовлена презентація. Як зазначили фахівці АМКУ, у сфері водопостачання, теплопостачання, культури, охорони здоров’я, спорту та освіти – у 100% випадків виділені кошти взагалі не були такими, що вважаються державною допомогою або ж це допустима державна допомога. Наприклад, заклади охорони здоров’я взагалі не провадять економічну діяльність а тому не субєктами господарювання у розумінні Закону про державну допомогу.

Крім того, Голова Антимонопольного Комітету Ольга Піщанська відзначила, що це не кардинальні нововведення, а приведення українського законодавства у відповідність до норм ЄС, які змінилися з 2017 року.

“Закон “Про Державну допомогу” діє в Україні з 2017 року. З того часу законодавство ЄС зазнало значних змін. І мета законопроекту 5648 – приведення його до найсучасніших норм ЄС. Це одне із зобов’язань, яке ми взяли на себе в рамках Угоди про асоціацію. Керівництво Уряду уже анонсувало набуття Україною членства в ЄС за 2-3 роки. Тож не варто варто відкладати роботу над цим напрямком “до кращих часів”, – зазначила очільниця АМКУ Ольга Піщанська.

Експерти Проекту відзначають, що наразі Україна дійсно має шанси пройти шлях від кандидата до члена ЄС за кілька років. До Проекту технічної допомоги ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги» долучилися кращі фахівці зі східної Європи.

“Ми проходили цей шлях у своїх країнах не так давно, тому тепер ділимося досвідом, щоб ви могли зробити це швидше і якісніше. Державна допомога – це не про обмеження для місцевого самоврядування та держави. Держдопомога може навіть зростати, але повинна бути обґрунтованою. Ми розуміємо, що війна і відбудова України, яка на нас чекає – це той фактор, який має бути врахований. Чим більше буде прозорості у цій сфері, тим більш привабливою Україна буде для інвесторів”, – зазначив керівник Проекту “SESAR” Штефан Сабау.

Щоб розвіяти побоювання представників місцевого самоврядування, Штефан Сабау навів приклад з Румунії.

Повіт Ботошани (регіон розміром між українським районом та областю) на північному сході Румунії – один із найбідніших не лише в країні, але й у цілій Європі. Нові правила держдопомоги дозволили зробити регіон цікавим для інвестицій. Нижчі ставки податку на прибуток разом з іншими державними преференціями почали приваблювати у Ботошани бізнес з усієї Румунії.

За кілька років справи в регіоні почали змінюватись на краще: зменшилося безробіття, значно зросли надходження до місцевого бюджету, з’явилось багато малих та середніх підприємств, а також компаній з європейським капіталом.

Експертами Проекту підготовлено презентацію із прикладами оцінки та допустимості державної допомоги в ЄС, що стосуються видатків місцевого самоврядування.

Народний депутат Дмитро Киселевський повідомив, що в найближчі місяці очікується розгляд законопроекту у першому читанні.

Обговорення змін до Закону із залученням широкого кола зацікавлених осіб, зокрема експертів, депутатів та місцевого самоврядування – це чудова ініціатива АМКУ, яка ще раз показує, що Україна готова працювати і працює над тим, щоб стати членом ЄС.