Чи є вплив на міжнародну торгівлю при наданні державної допомоги, наприклад, столичному метрополітену, національному музейному комплексу чи наданні пільгових ставок податку на землю місцевими радами?

На перший погляд всі ці видатки, чи пільги надаються на місцевому рівні та не мають відношення до міжнародної торгівлі, проте кожен випадок потребує більш детального дослідження.

24 березня Експерти Проекту ЄС SESAR  під час вебінару для фахівців АМКУ та профільних юристів, які висловили бажання долучитися до вебінару, навели практичні приклади наявності та відсутності ознаки впливу на торгівлю між Україною та ЄС під час оцінки допустимості державної допомоги.

«Антимонопольним комітетом ще не було застосовано аспект впливу на торгівлю. Зазначена ознака є новелою, яка передбачена законопроектом 5648 про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Коли Закон буде прийнятий, ми будемо його застосовувати, тому дуже важливо отримати максимум знань від європейських експертів, які мають досвід застосування цих норм на практиці у своїх країнах», – вважає директорка Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги АМКУ Оксана Чабанюк.

Під час вебінару експерти Проекту ЄС SESAR на реальних кейсах показали, у яких випадках Європейська комісія, під час розгляду справ, не виявила ознаки впливу на міжнародну торгівлю. Крім того, розглянули випадки, коли рішення Єврокомісії оскаржувалися в судах – та результати розгляду таких позовів.

Наприклад, під час надання державної допомоги на реконструкцію об’єктів культурної спадщини, якщо це не великі культові об’єкти, до яких їдуть десятки тисяч туристів, невеликого зоопарку в Данії, чи басейну в Німеччині – це не впливає на торгівлю з ЄС. Якщо ж це значні об’єкти, які відвідує велика кількість людей, а це відомі архітектурні пам’ятки, інфраструктура і так далі – це впливає на міжнародну торгівлю.

Олена Гадомська – юрист антимонопольної практики юридичної фірми «АСТЕРС», зауважила, що одним з аспектів впливу на торгівлю може досліджуватися саме з точки зору наявності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Якщо підприємство є експортером, то тут є вплив на торгівлю.

Експерти Проекту ЄС SESAR відзначили, що дійсно це є важливим аспектом під час дослідження ознаки впливу на торгівлю. Були і рішення і судові справи, що стосувалися торгівлі і логістики на ринку французької друкарської продукції. В рішенні Єврокомісії йшлося, що підтримка внутрішнього виробника у Франції не впливає на торгівлю, але суд дійшов протилежної думки.
Отже, у випадку з наявністю експортної діяльності підприємства, нехай допомога надається і для внутрішнього ринку, є необхідність детального дослідження цієї складової, щоб виявити наявність ознаки впливу на торгівлю.

Адже, наприклад, отримуючи податкову пільгу, виробник взуття в невеликому містечку отримує кращі умови ніж конкуренти, які можуть  провадити аналогічну діяльність та здійснювати торгівлю взуттям на ринку ЄС через мережу Інтернет.

Не менш важливим є питання, яке було озвучено Олександром Олексієнком, юристом, що долучився до вебінару – це відмінності між українським та європейським законодавством. Чи може бути обґрунтування відсутності, чи навпаки, наявності впливу на торгівлю, на основі практики ЄС, повноцінно застосовано у випадку України, яка поки є лише кандидатом на вступ до ЄС.

«Україна рухається в ЄС, тому потрібно орієнтуватися в першу чергу на європейське законодавство, адже чим швидше його буде імплементовано в українське законодавство, тим швидше Україна стане повноцінним членом Європейської родини. Вплив на торгівлю – це лише одна із ознак в оцінці допустимості державної допомоги. Це новий для України термін, який поки не закріплений законодавчо.  Нам дуже приємно, що вже на цьому етапі є зацікавленість не лише профільних фахівців, але і практикуючих юристів», – підсумували зустріч експерти Проекту ЄС SESAR.