Україна має дуже успішні кейси цифровізації державних послуг. Медичні послуги (запис до лікаря чи онлайн-консультації), «ДІЯ», в якій є паспорт громадянина, десятки документів та онлайн-послуг від держави, онлайн-навчання – це ті ресурси, які вже стали звичними для українців, схожі рішення є і в ЄС. 

Не відстає від держави і приватний сектор. За останні кілька років, через CОVID-19 та інші фактори – бізнес активно працює в онлайні: створюють додатки, розширюється кількість різноманітних ресурсів і послуг. Бізнес долучається до розробки чи впровадження як державних ініціатив, так і технічного забезпечення державного сектору під час закупівлі необхідного обладнання.

Для того, щоб більш детально розібратися, які саме заходи є державною допомогою та як оцінити їх допустимість, експерти Проекту ЄС «Підтримка Антимонопольного комітету у впровадженні правил державної допомоги» провели для фахівців АМКУ вебінар «Державна допомога в цифровому секторі». 

Під час тренінгу, експерти Проекту навели приклади застосування правил державної допомоги в Нідерландах, Чехії та проекти, що стосуються всього Європейського Союзу, як от створення хмарних послуг, які відносять до проектів «Спільного європейського інтересу».

Сфера діджиталізації державних, медичних та освітніх послуг і сервісів – це ті види діяльності, де відсутні ознаки державної допомоги, але за умови, що це не приватні заклади. 

Якщо ж мова йде про цифровізацію на підприємствах, що надають платні послуги – таке фінансування за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів може містити ознаки державної допомоги і потребує оцінки її допустимості. Те саме стосується і державного фінансування стартапів у сфері ІТ. 

Європейське законодавство активно оновлюється, адже діджиталізація – це сфера, яка не стоїть на місці. В Україні теж відбувається багато законодавчих змін, тому розуміння європейських практик є дуже важливим, вважає директорка Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги АМКУ Оксана Чабанюк.

«В Україні стрімко вдосконалюється національне законодавство в частині регулювання цифрового сектору. Важливо також вже зараз вивчати та слідувати правилам, які застосовуються у Європейському Союзі. Дійсно, цифрові ринки, поки що, новий для нас сектор, тож ми вдячні експертам за допомогу у напрацюванні підходів до роботи на них. Ми готові вдосконалюватися самі та надавати необхідну консультаційну допомогу уповноваженим органам влади», – зазначила Оксана Чабанюк.

Керівник проекту SESAR Штефан Сабау відзначив, що успіхи України в сфері діджитал інновацій є дуже значними. Ця сфера постійно розвивається і з’являється щось нове. 

Експерти Проекту були раді поділитися своїм досвідом та знаннями у цій сфері, щоб фахівці АМКУ могли застосовувати найкращі європейські практики. 

«Ця сфера є новою та цікавою і для ЄС. На мою думку, вона дуже актуалізується в період повоєнного відновлення. Тому я дуже радий, що ми обговорюємо таку складну і прогресивну тему. Переконаний, що в АМКУ зможуть підготуватися до періоду відновлення і бачу, що ви працюєте над цим щоденно»,- підсумував Штефан Сабау.